Звільнення з роботи – річ завжди неприємна як для начальства, так і для співробітника.
Для людини, яку примусово попросили залишити своє місце роботи, звільнення завжди означає стрес, негативні емоції, а в деяких випадках навіть злість та агресію. Якщо звільнений працівник упевнений, що його позбавили робочого місця несправедливо, його подальша поведінка може викликати для компанії серйозні проблеми.
Колишній співробітник може почати мстити: видавати конкурентам засекречену інформацію (бази клієнтів або відомості про новий, ще не випущений продукт), "злити" податковій службі дані про справжній фінансовий стан організації або подати до суду на свого вже колишнього роботодавця за несправедливе, на його думку, звільнення. Все це у будь-якому разі створить компанії певні труднощі: зіпсований імідж, який доведеться тривалий час відновлювати. А якщо звільнений співробітник мав доступ до важливої фінансової складової організації та повідомив її негативні моменти у відповідні органи, то можуть з'явитися й значно серйозніші проблеми.
Читайте також - прямі іноземні інвестиції в економіку України, а також про кадастровий план земельної ділянки, з чого починати?
Неправильне звільнення може вплинути і на решту персоналу – у них з'явиться страх того, що з ними можуть вчинити також. А подібна атмосфера у колективі позначиться на продуктивність праці лише негативним чином. У персоналу знизиться мотивація до праці і, можливо, навіть з'являться думки про зміну роботи.
Тому кожному керівнику необхідно застосовувати психологічні правила звільнення працівника. Це дозволить уникнути всіх негативних наслідків, описаних вище. Мета керівника у питанні звільнення – це зробити цю процедуру якомога комфортнішою для співробітника. Стрес та інші негативні емоції мають бути мінімізовані. Кожен керівник, який бере на себе обов'язок повідомляти працівника про те, що йому необхідно залишити організацію, повинен вміти застосовувати на практиці правильну процедуру звільнення, щоб працівник не залишився розлюченим і не налаштувався здійснювати каверзи у бік організації.
Гендерний аспект.
Як не дивно, але чоловіки завжди набагато сильніші, ніж жінки, переживають факт звільнення і згодом більше схильні до вчинення різних актів помсти. Зумовлено це тим, що чоловіки за своєю природою більше налаштовані на кар'єрне зростання, і очікування соціального успіху у них виявляється сильнішим. Тому і звільнення сприймається болючіше. Представниці слабкої статі в цьому плані гнучкіші, і у них швидше відбувається адаптація до нового середовища. Тому саме при звільненні чоловіків необхідно ретельніше готуватися до майбутньої розмови і застосовувати більш щадний для їх психіки підхід.
Психологічні правила звільнення.
Якщо керівник дасть працівникові конкретні чітко окреслені завдання, які він має виконати у поставлений термін, то згодом це може стати пом'якшуючим фактором процедури звільнення. Якщо працівник не впорається із завданнями, або виконає їх лише частково, він уже розумітиме, що це може спричинити його звільнення. Відбудеться психологічна підготовка до майбутньої неприємної розмови з начальством, і сам факт звільнення вже не буде сприйнятий як сніг на голову.
Однак, у цьому випадку стрес може бути викликаний тим, що співробітник буде весь час перебувати як на голках, очікуючи, що скоро його викличуть до начальника "на килим". А ось саме звільнення може стати для нього навіть способом позбавлення постійної психологічної напруги. Однак, ніколи невідомо, як надалі поведеться звільнена людина. Тому менеджер повинен чітко закріплювати на папері всі дані співробітнику завдання та фіксувати хід виконання. Такий документ може допомогти у процесі можливого судового розгляду. Ще один спосіб підготувати співробітника до звільнення – це провести атестацію професіоналізму та повідомити її негативні результати.